ВСТУП

Для того,  щоб мати майбутнє,

необхідно бути готовим зробити щось нове

                                         П. Друкер

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості та культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція та глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер. Входження України в інтеграційні світові процеси з їх динамічними змінами на всіх напрямах життєдіяльності людини поставили нові вимоги до формування конкурентоспроможної особистості, яка здатна до самоосвіти та професійного оновлення знань, володіє навичками програмування власного професійного та життєвого шляху.

Завдання підготовки здобувачів освіти до соціальної інтеграції, успішної реалізації життєвих планів і програм належить системі загальної середньої освіти. Тому постає необхідність у створенні інформаційно-освітнього простору для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, у впровадженні медіаосвіти і формуванні загальної медіаграмотності в управлінській діяльності, у самоосвіті та підвищенні кваліфікації педагогічних працівників та у використанні інформаційно-комунікаційних технологій. 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Нормативно – правове забезпечення

{C}·         Конвенція ООН про права дитини

{C}·         Конституція України

{C}·         Закон України «Про освіту»

{C}·         Закон України «Про дошкільну освіту»

{C}·         Закон України «Про повну загальну середню освіту»

{C}·         Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року

{C}·         Закону України «Про сприяння становлення та розвитку молоді в Україні» зі змінами

{C}·         Національна доктрина розвитку освіти України

{C}·         Національна концепція громадського виховання

{C}·         Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року

{C}·         Положення про загальноосвітній навчальний заклад

{C}·         Державний стандарт дошкільної освіти

{C}·         Державний стандарт початкової загальної освіти

{C}·         Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

{C}·         Програма національно – патріотичного виховання дітей та учнівської молоді

{C}·         Закону України  «Про охорону дитинства»

{C}·         Національної Програми «Освіта України ХХІ століття»

{C}·         Національної Програми «Діти України»

{C}·         Закон України «Про позашкільну освіту»

Організація освітнього  процесу відповідно до трьохступеневої  структури гімназії

У проєктуванні і реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми йдемо в першу чергу «від дитини», тобто декларування та втілення на практиці ідеї, які відображають відношення здобувачів  освіти до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь – якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми розуміємо це не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей здобувачів освіти, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи  протягом всього життя:

{C}·         дошкільний підрозділ ( 2- 5 років :ясельно-молодша група, середньо-старша група), яка забезпечує дошкільну освіту;

{C}·         початкова освіта (1-4 кл.), яка забезпечує здобуття початкової освіти;

{C}·         базова середня освіта  (5-9 кл.), яка забезпечує здобуття базової середньої освіти;

Структура гімназії

 Дошкільна освіта (2-6  років) є чотирирічною. Діяльність дошкільного підрозділу спрямована на забезпечення якісної і доступної освіти, гармонійного та різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, створення в умовах закладу розвивального життєвого простору для формування життєвих компетенцій вихованців.

Метою дошкільної освіти забезпечувати розвиток якості дошкільної освіти як найважливішого ресурсу, що забезпечує максимальне розкриття потенціалу кожної дитини та її майбутнього у всіх сферах життєдіяльності.

Завдання дошкільної освіти:

{C}·        забезпечувати максимально сприятливі умови навчання та виховання дітей, створювати безпечні умови для навчання, розвитку і виховання дошкільників;

{C}·        формувати у дошкільників навички спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми, дорослими людьми в процесі ігрової діяльності;

{C}·        пропагувати у дошкільників систему цінностей, культуру світобачення через впровадження освіти сталого розвитку;

{C}·        здійснювати особистісно-орієнтований підхід у становлення особистості дошкільника реалізації його інтелектуальних, культурних і творчих можливостей шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій, методик, програм;

{C}·        забезпечувати психолого-педагогічний та медичний супровід організації життєдіяльності дошкільнят в умовах закладу.

Початкова освіта (1-4 класи) є чотирирічною. Здобуття початкової освіти діти починають у віці 6-7 років. Вибір навчального закладу здійснюється за місцем проживання або за бажанням батьків в інших закладах освіти з урахуванням освітніх потреб дитини (спеціалізовані школи, навчання дітей з особливими потребами тощо). Початкова школа може функціонувати як самостійний навчальний заклад або діяти в комплексі з дошкільним закладом освіти, гімназією, позашкільними навчальними закладами.

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування морально – етичних і загальнокультурних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до продовження навчання, успішну взаємодію з довкіллям.

Завдання початкової освіти:

{C}·         створення умов для психолого – педагогічної адаптації дитини до шкільного освітнього середовища;

{C}·         фізичний і психічний розвиток дитини, розвиток її сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей, мотивації до навчання;

{C}·         формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для продовження навчання, набуття соціального досвіду, культури спілкування і співпраці у різних формах навчальної взаємодії; здатності до самовираження; соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

{C}·         національно – патріотичне, морально – етичне, трудове, естетичне виховання дитини.

Базова середня освіта (5-9 класи) тривалість навчання в якій 5 років, продовжує реалізацію завдань освіти, розпочату в початковій школі, розширюючи і доповнюючи їх відповідно до вікових і пізнавальних можливостей учнів. Тут закладається той універсальний, спільний для всіх загальноосвітній фундамент, необхідний і достатній для розуміння сучасного світу і усвідомленого функціонування в ньому, реалізації кожним учнем у подальшому своїх особистих освітніх, професійних і загалом життєвих планів. З огляду на зазначене основною характеристикою освіти на цьому рівні має бути її цілісність, фундаментальність і відносна завершеність.

Метою базової середньої освіти є різнобічний розвиток, громадянське виховання і соціалізація дитини, формування у неї навчальних, соціальних, загальнокультурних і предметних компетентностей, цінностей громадянського суспільства, особистісний розвиток учнів з орієнтацією на продовження навчання, формування креативності і критичного мислення, творчих здібностей, набуття життєвих компетентностей, необхідних для самовизначення й усвідомленого вибору подальшого життєвого шляху.

Завдання базової середньої освіти:

{C}·         створення умов для ефективної навчально-пізнавальної діяльності учнів в інформаційно-освітньому середовищі з метою особистісного розвитку, набуття ключових і предметних компетентностей, пізнавального досвіду, формування світогляду і ціннісних ставлень до оточуючого світу, задоволення пізнавальних інтересів і потреб дитини, усвідомленого нею вибору подальшого життєвого шляху;

{C}·         інтелектуальний, духовний, емоційний, фізичний, розвиток дитини, морально-етичне її виховання, формування основ природничо – наукового і гуманітарного світоглядів;

{C}·         формування загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності, набуття соціального досвіду і культури спілкування та співпраці, навичок соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

{C}·         розвиток основних умінь і навичок навчальної діяльності, компетентностей щодо вільного володіння українською мовою, спілкування однією з іноземних мов, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні і практичній діяльності;

{C}·         формування підприємливості і здатності оцінювати правильність вибору, обґрунтовувати раціональність способу розв’язання проблем, приймати адекватні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, самостійно розв’язувати пізнавальні, організаційні та інші проблеми особистого життя;

{C}·         виховання школяра як людини демократичної, відповідальної, патріотичної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе; громадянське, трудове, екологічне, виховання учнів;

{C}·         формування ставлення учнів до освіти як важливої невід’ємної складової загальної культури людини;

{C}·         збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я вихованців.

В основу Стратегії покладено державні стратегії та основні напрями розвитку освіти ХХІ століття, визначені концептуальними засадами реформування середньої освіти «Нова українська школа», іншими сучасними державними  документами.

Основні шляхи розвитку закладу спрямовані на реалізацію концепції "Нової української школи",  складовими якої є:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

3. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

4. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

6. Нова структура школи, що дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

7. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє  середовище.

Аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього освітнього середовища та їх вплив на розвиток стратегічної лінії навчального закладу Марто-Іванівської гімназії

 SWОТ-аналіз – це виявлення сильних і слабких сторін, які потребують найбільшої уваги і зусиль з боку закладу. 

Отже, проведений проблемно-орієнтований аналіз , аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища виявив проблеми, які сприяли створенню Стратегії розвитку Марто-Іванівської гімназії Олександрійської міської ради Кіровоградської області . Перед сучасною школою постає основне завдання: надати рівень освіти у відповідності з можливостями кожної дитини, який повинен забезпечити не тільки адекватні його потенціалу знання, вміння та навички, а й здатність їх реалізації в житті для досягнення особистих цілей.

При організації та здійсненні освітнього процесу для адміністрації та педагогічного колективу однаково важливо навчання і виховання учнів та вихованців . Поряд з цим педагогічний колектив бачить необхідність у підвищенні ефективності адаптації та подальшої інтеграції в сучасному суспільстві вихованців школи та дитячого садка. Саме тому навчання і виховання представляється одним з найважливіших засобів соціальної адаптації особистості.

Стратегію розвитку школи вибрано у формі локальних змін, які передбачають поліпшення діяльності окремих ділянок роботи гімназії, їх раціоналізацію та оновлення. Ці зміни дозволять досягти особистісних результатів, які в сукупності нададуть позитивний вплив на розвиток закладу. освіти.

Місія закладу : Створення освітнього середовища, що дозволить забезпечити розвиток та виховання учня та вихованця , здатного впливати на свою особистісну освітню траєкторію.

Стратегічна мета: Розвиток та формування в учнів та вихованців  ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності конкуретноспроможної і самодостатньої особистості, вироблення сучасної моделі випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал.

Стратегічні напрямки розвитку закладу :

 • Створення умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення.

• Створення безпечного, вільного від будь-яких форм насилля, комфортного та доступного освітнього середовища.

• Розвиток інноваційної діяльності школи, підвищення якості освіти.

• Інформатизація навчання, вдосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення.

• Побудова ефективної системи виховання, розвитку і соціалізації учнів.

• Розвиток творчої ініціативи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності.

 • Прищеплення учням шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

Основна ідея Стратегії  розвитку Марто-Іванівської гімназії – забезпечення інноваційного розвитку закладу освіти, надання аналітичної, організаційної та методичної підтримки педагогічних інновацій. Педагогічний процес в цьому аспекті покликаний забезпечити розвиток вихованця, як людини, що усвідомлює свою роль в сучасному суспільстві, формування особистості соціально активної та відповідальної.

Через усвідомлення, аналіз і переосмислення освітнього середовища, через перегляд колишніх способів діяльності і методів управління для досягнення поставленої мети конкретизовано наступні завдання:

 Ø перехід закладу освіти на нову організаційно-педагогічну модель управління освітнім процесом на основі ідеї інтеграції в область шкільних відносин демократичних принципів і цінностей;

 Ø стимулювання педагогів та спеціалістів до безперервного професійного самовдосконалення, насамперед у сферах педагогічного проектування та міжособистісної взаємодії;

Ø визначення найбільш ефективних форм і методів педагогічного, психологічного та соціального супроводу розвитку вихованців школи;

 Ø виявлення проблем адаптації вихованців у гімназії (проблем спілкування, сформованості навчальної мотивації, порушення норм і правил поведінки в стінах гімназії);

Ø виявлення та усунення психологічних причин порушень міжособистісних відносин з однолітками, вихователями, вчителями;

 Ø збереження духовно-морального здоров'я дітей та підлітків;

 Ø профілактика можливого неблагополуччя дітей;

Ø здійснення соціально-правового захисту неповнолітніх вихованців;

Ø проведення профорієнтаційної роботи, спрямованої на підвищення рівня готовності до самостійного життя.

 Таким чином, рішення поставлених завдань забезпечить можливості для розвитку гімназії в інноваційному режимі, підвищить ефективність освітнього процесу, створить активну і самостійну позицію між адміністрацією та вчителями гімназії.

Стратегія модернізації роботи гімназії на період до 2026 року дозволить створити базу для вирішення наступних актуальних на даний момент задач: - У змісті освіти - підвищення якості кінцевого результату освітньої діяльності педколективу,

 У технології навчання - використання технологій, що поєднують в собі знання освітніх і наукових сфер, інформаційних технологій, що дозволяють розвинути і адаптувати до життя кожного учня з особливостями розвитку.

У методах оцінки результативності освіти - якісна зміна критеріїв і способів оцінювання.

Вирішення зазначених завдань досягається шляхом:

* вдосконалення локальної нормативно правової бази,

*підвищення рівня кадрового потенціалу колективу,

*забезпечення інформаційного та матеріально-технічного оснащення освітнього процесу.

Головна методична мета розвитку гімназії: використання єдиного навчально-виховного простору, що сприяє особистісному зростанню та самовизначенню вихованців.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ГІМНАЗІЇ ВКЛЮЧАЄ ТРИ ЕТАПИ

Перший етап реалізації Стратегії 

 Завдання:

 - Відстеження результативності роботи гімназії;

 - Аналіз стану освітнього процесу в гімназії з метою виявлення протиріч у його змісті та організації з урахуванням встановлених потреб здобувачів освіти і педагогів;

 - Розробка освітньої програми, яка передбачає варіативну складову відповідно до потреб та здібностей учнів; -

- Розробка пакету діагностичних матеріалів та інструментарію відстеження введення інноваційних технологій;

  - Автоматизація процесу навчання (електронних документів, у тому числі відстеження результативності освітнього процесу).

-  Цілеспрямовано розвивається освітнє середовище для вихованців гімназії з проблемами здоров'я, що забезпечує високий рівень самостійності випускників при вирішенні життєво важливих проблем, їх здатності орієнтуватися в складних явищах сучасності; особливе значення в освіті надається розвитку життєвої компетенції дитини;

 - розробляється змістовний аспект компонента життєвої компетенції та критерії оцінки досягнень дитини у сфері життєвої компетенції; розробляється система роботи з освоєння учнями гімназії культурного та музейного простору області з метою розширення уявлень про навколишній їх соціум та отримання навичок поведінки в громадських місцях міста, населеного пункту, планування та проведення дозвілля;

- вдосконалюється матеріально-технічна база гімназії;

- продовжується впровадження інформаційно- комунікативних технологій для підвищення якості освіти дітей.

 - особлива увага приділяється перепідготовці педагогів, підвищенню їх комп'ютерної грамотності.

Зміст діяльності на першому етапі

Планується вивчення стану проблем гімназії, пов'язаних з реалізацією Стратегії розвитку, підвищення комп'ютерної компетентності педагогів, розвиток інноваційної діяльності, спостереження і дослідження конкретних явищ, узагальнення результатів дослідження, узагальнення результатів 1 етапу реалізації Стратегії розвитку. 

Другий етап реалізації Стратегії розвитку гімназії

Завдання:

 - Модернізація матеріальної інфраструктури гімназії методичного, кадрового забезпечення заходів Стратегії, спрямованих на розвиток коригуючої системи гімназії;

 -   Освоєння і впровадження інноваційних та раніше використовуваних корекційних технологій навчання і виховання;

 - Проводиться систематична робота, спрямована на розвиток комунікативних функцій і підвищення соціальної компетентності.

Зміст діяльності на другому етапі:

Планується коригування Стратегії розвитку гімназії, виявлення шляхів та механізмів її реалізації, розробка інноваційних освітніх програм, їх апробація, підвищення кваліфікації педагогів, проведення локальних експериментальних досліджень з вивчення ефективності використання сучасних технологій навчання, участь у соціальних проектах, узагальнення результатів 2 етапу реалізації Стратегії розвитку. 

Третій етап реалізації Стратегії

 Завдання:

-  Відстеження і коригування результатів нововведень;

-  Оформлення проміжних результатів розвитку.

-  Аналіз результатів навчання, подальшого навчання та соціалізації випускників;

- Планування нових факультативних курсів, гурткових занять, що сприяють більш повній соціальній адаптації та культурному розвитку, включаючи спортивний, дозвільний, творчий розділи;

 - Покращення матеріально - технічної бази гімназії.

Зміст діяльності на третьому етапі;

 Планується робота зі систематизації та узагальнення отриманих результатів, визначення подальших перспектив розвитку гімназії, впровадженню педагогічного досвіду з реалізації інноваційних освітніх методів, узагальненої моделі професійної підготовки педагогів до інноваційної діяльності. 

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

І Освітнє середовище гімназії

Ключові завдання:

- Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.

-  Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

- Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Шляхи реалізації:

1. Постійно підтримувати приміщення й територію гімназії з метою створення безпечних та комфортних умов для навчання та праці.

2. Продовжувати поповнення гімназії відповідним навчальним обладнанням, яке необхідне для реалізації освітніх програм.

3. Постійно дотримуватися здобувачами освіти та працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

4. Дотримуватися відповідного алгоритму дій в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживати необхідних заходів у таких ситуаціях.

5. Підтримувати належні умови для харчування здобувачів освіти.

6. Створювати умови для безпечного використання мережі Інтернет, формувати навички безпечної поведінки в інтернеті в учасників освітнього процесу.

7. Сприяти адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

8. Сприяти професійній адаптації працівників закладу.

9.Планувати та реалізовувати програми щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

10. Забезпечувати дотримання правил поведінки, етичних норм, поваги до гідності, прав і свобод людини учасниками освітнього процесу в гімназії.

11. Розробити заходи для протидії булінгу, іншому насильству у відношенні до учасників освітнього процесу та дотримуватися порядку реагування на їх прояви.

12. Облаштувати приміщення та територію закладу освіти для формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору з урахуванням принципів універсального дизайну.

13. Застосовувати у закладі освіти методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

14. Взаємодіяти з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучати їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

15. Пристосувати освітнє середовище для мотивації здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

16. Підтримувати у належному порядку простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо.)

II Освітня діяльність закладу

Ключові завдання:

- Забезпечення якості освіти відповідно до вимог суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, потребами сімї, громади.

- Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

- Здійснення загальнообов’язкової освіти в атмосфері вільного творчого навчання у поєднанні з набуттям практичних навичок.

- Утвердження закладу, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на формування ключових компетентносте здобувачів освіти.

Шляхи реалізації:

1. Забезпечувати комплексну інформатизацію навчального процесу та використання новітніх інформаційних технологій освітньої практики.

2. Продовжувати та вдосконалювати науково-експериментальну роботу в закладі:

- програми розвитку дитини з викладанням основ комп’ютерної грамотності;

- експериментально-дослідну роботу;

- внутрішкільний проєкт «Обдарована дитина».

3. Створювати в школі єдиний освітній інформаційний простір.

4. Створювати належні умови для організації експериментальних робіт учителів та учнів.

5. Поглиблювати та урізноманітнювати форми співпраці з вищими навчальними закладами;

6. Формувати комунікативні компетентності учнів у володінні іноземними мовами:

•    включення в міжнародні освітні проєкти та гранти.

•     налагодження мережевих взаємодій з іншими школами, ровиток школи як відкритої освітньої системи.

ІІІ. Педагогічна діяльність

Ключові завдання:

- Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

- Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

- Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та здійснення інноваційної освітньої діяльності на різних рівнях.

- Оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

- Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Шляхи реалізації:

1.Впроваджувати освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

2.Створювати та використовувати цифрові освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо)

3.Сприяти формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

4.Використовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

5.Впроваджувати методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

6.Організовувати освітній процес на засадах людиноцентризму.

7.Здійснювати інноваційну освітню діяльність, брати участь в освітніх проєктах, залучатися до роботи як освітні експерти, підвищувати власну професійну майстерність і кваліфікацію.

8.Впроваджувати політику академічної доброчесності.

9.Виявляти громадську активність, ініціативу, креативність.

10.Постійно діяти на засадах педагогіки партнерства, співпрацювати з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечувати постійний зворотній зв’язок.

ІV Система оцінювання здобувачів освіти

Ключові завдання:

- Здійснення внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

- Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Шляхи реалізації:

1. Забезпечити доступ до відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

2. Розробити критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

3. Проводити систематичний внутрішній моніторинг якості навчальних досягнень з наступним аналізом результатів навчання здобувачів освіти.

4. Впроваджувати у гімназії систему формувального оцінювання.

5. Формувати у здобувачів освіти відповідальне ставлення до результатів навчання.

6. Формувати навички самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

7. Виявляти та детально досліджувати концептуальні засади СТЕМ-освіти, їх можливого та доцільного співвіднесення із засадами освіти у навчальному закладі.

8. Розробити критерії оцінки готовності всіх суб’єктів освітнього процесу до впровадження СТЕМ-освіти у школі.

V. Освітній простір виховної діяльності

Ключові завдання:

- Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності;

- Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток;

- Сприяння формуванню навичок самоврядування, соціальної активності й відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів;

- Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я;

- Формування культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації:

1.Створювати безпечне толерантне середовище шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій.

2.Здійснювати соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО.

3.Спрямувати виховну роботу на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.

4.Здійснювати соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

5.Створити оптимальні умови для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.

6.Створювати сприятливий психологічний клімат у всіх структурних підрозділах освітнього процесу

7.Організувати діяльність закладу освіти як зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру шкільного і класного учнівського самоврядування, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу.

8. Упроваджувати активні форми виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів та прийомів.

VІ. Управлінська діяльність

Ключові завдання:

* Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

* Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

* Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

* Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Упровадження в практику роботи закладу інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішної реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

7. Здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності.

8. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

9. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

10. Формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

11. Прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація стратегії розвитку Марто-Іванівської гімназії дасть можливість:

·        Створити безпечні й комфортні умови для вільного розвитку соціально компетентної особистості.

·        Створити освітнє середовище, вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації.

·        Поповнити гімназію відповідним навчальним обладнанням, яке необхідне для реалізації освітніх програм.

·        Створити умови для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами (інклюзивне, індивідуальне навчання, навчання у спеціальних класах).

·        Реалізувати сучасні педагогічні технології освіти на засадах компетентнішого підходу.

·        Розкрити та розвинути здібності, таланти й можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

·        Удосконалити мотиваційне середовище дитини.

·        Застосовувати методи викладання, засновані на співпраці.

·        Залучити учнів до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.

·        Підвищити професійну майстерність педагогів.

·        Накопичити особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо)..

·        Залучити здобувачів освіти до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності.

·        Сформувати систему моніторингу освітнього процесу з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти.

·        Виховати освідченого, всебічнорозвиненого, відповідального громадянина і патріота, з морально-тичним принціпом, здатного приймати відповідальні рішення.

·         Цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави.

МОЖЛИВИЙ РИЗИК

ПОВ’ЯЗАНИЙ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

·         Зміни у змісті освіти пов’язані із змінами політики в галузі освіти.

·         Недостатність виділених та залучених коштів для реалізації основних

напрямів стратегії розвитку.

·         Зниження мотивації педагогів, батьків, учнів щодо заходів з реалізації

основних напрямків стратегії розвитку.

·         Втрата актуальності окремих пріоритетних напрямів.

·         Недостатнє розуміння частиною батьківської громадськості стратегічних завдань розвитку закладу.

Шляхи розв’язання:

* Внесення змін та доповнень до стратегії розвитку.

* Додаткове залучення позабюджетних джерел фінансування.

*Підвищення ступеня відкритості гімназії, висвітлення діяльності педагогічного колективу в ЗМІ, на сайті гімназії, у формі звіту директора перед громадськістю та колективом.

УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЄЮ

Коригування Стратегії здійснюється педагогічною радою гімназії. Управління реалізацією Стратегії здійснюється директором гімназії .